Словарь української мови (1924)/бідняга
| ◀ бідня | Словарь української мови Б бідняга |
бідняк ▶ |
|
Бідня́га, ги об. Бѣдняга. Пропав на вік сей Маг, бідняга, порхне душа на другий бік. Котл. Ен. Ум. Бідняжка, бідняжечка. Боровсь з своїм, сердега, горем, слізми, бідняжка, обливавсь. Котл. Ен.