Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/біленце

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
біленце
Берлін: Українське слово, 1924

Біле́нце, ця, с. Холстъ, полотно. Галиц. Ох я там на річці біленце білила, ох там же я, мати, віночок згубила. Гол. І.