Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/біленький

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
біленький
Берлін: Українське слово, 1924

Біле́нький, біле́сенький, а, е. 1) Ум. отъ бі́лий. 2) Біле́нька неділя. Страстная недѣля. Похвала похвалиться, а вербна поставиться, а біленька й побілить. Ном. № 424. 3) Біле́нька не́хворощ. Раст. степная полынь, Artemisia pontica.