Словарь української мови (1924)/білик
| ◀ білий | Словарь української мови Б білик |
білилечко ▶ |
|
Бі́лик, ка, м. 1) Стальной двуручный рѣзецъ для очистки кожъ. Сумск. у. 2) Самецъ бѣлки.
| ◀ білий | Словарь української мови Борис Грінченко Б білик |
білилечко ▶ |
|
Словарь української мови — Б
білик
Борис Грінченко
1924
Бі́лик, ка, м. 1) Стальной двуручный рѣзецъ для очистки кожъ. Сумск. у. 2) Самецъ бѣлки.