Словарь української мови (1924)/білина

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
білина
Берлін: Українське слово, 1924

Білина́, ни́, ж. Бѣлизна. Чорний вуаль затуляв її білий лоб і прибільшав білину її лиця. Левиц. I. 272.