Словарь української мови (1924)/білля

by Борис Грінченко

◀ білко

Словарь української мови Борис Грінченко Б білля

біло ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Бі́лля, ля, с. 1) Бѣлила. На́ тобі, дівчино, таляра на білля, а сто злотих на мило. Подольск. г. 2) Бѣлье? Іди, бабо, уберися, візьми своє білля, — хочу тебе повести хоч раз на весілля. Грин. III. 340. См. Набілля.