Словарь української мови (1924)/біло

by Борис Грінченко

◀ білля

Словарь української мови Борис Грінченко Б біло

білобокий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Бі́ло, нар. Бѣло. Катря біло збіліла. МВ. III. 122. Ум. Біле́нько, біле́сенько. Умилася біло-біленько. Чуб. V. 704.