Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/білявина

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
білявина
Берлін: Українське слово, 1924

Біля́вина, ни, ж. = Білявка. Через тоту білявину дома не ночую. Гол. IV. 463.