Словарь української мови (1924)/біляр
Зовнішній вигляд
◀ білянка | Словарь української мови Б біляр |
білястий ▶ |
|
Біля́р, ра́, м. Бѣлильщикъ. І стала одежа його осяйна, вельми біла, мов сніг, якої біляр на землі не може вбілити. Ев. Мр. IX. 3.