Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/біляр

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
біляр
Берлін: Українське слово, 1924

Біля́р, ра́, м. Бѣлильщикъ. І стала одежа його осяйна, вельми біла, мов сніг, якої біляр на землі не може вбілити. Ев. Мр. IX. 3.