Словарь української мови (1924)/вавчар
| ◀ вавцір | Словарь української мови В вавчар |
вага ▶ |
|
Вавці́р, ра, вавча́р, ра, м. Кличка стараго кота. Желех. Ой ти вавціру поганий! (говорится переносно и о человѣкѣ, совершающемъ проказы, наносящемъ ущербъ). Фр. Пр. 134.