Словарь української мови (1924)/важель

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
важель
Берлін: Українське слово, 1924

Ва́жель, ля, м. Въ нижнемъ мельничномъ жерновѣ: деревянное приспособленіе въ срединѣ его, которымъ можно, при помощи простого механизма, поднимать и опускать этотъ жерновъ. Мнж. 481. См. Варжіль.