Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/варжіль

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
варжіль
Берлін: Українське слово, 1924

Ва́ржіль, желя, м. Деревянный цилиндръ или треугольникъ въ отверстіи нижняго мельничнаго жернова, — сквозь него проходитъ желѣзное веретено. Козелецк. у. См. Важель.