Словарь української мови (1924)/важка
Зовнішній вигляд
◀ важіння | Словарь української мови В важка |
важкеленний ▶ |
|
Ва́жка, ки, ж. Снарядъ, которымъ ткачъ придерживаетъ ши́нки. Состоитъ изъ деревяннаго крюка и привязанной къ нему веревочки съ тяжестью на концѣ. МУЕ. III. 22.