Словарь української мови (1924)/вайлом
| ◀ вайло | Словарь української мови В вайлом |
вайлуватий ▶ |
|
Вайло́м, нар. Во множествѣ, толпой. По сіль або там по рибу не ходять по одному, а все вайлом. Волч. у.
| ◀ вайло | Словарь української мови Борис Грінченко В вайлом |
вайлуватий ▶ |
|
Словарь української мови — В
вайлом
Борис Грінченко
1924
Вайло́м, нар. Во множествѣ, толпой. По сіль або там по рибу не ходять по одному, а все вайлом. Волч. у.