Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вайлом

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вайлом
Берлін: Українське слово, 1924

Вайло́м, нар. Во множествѣ, толпой. По сіль або там по рибу не ходять по одному, а все вайлом. Волч. у.