Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вальний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вальний
Берлін: Українське слово, 1924

Ва́льни́й, а, е. 1) Хорошій, красивый. А Михасьо з Мариною там то вальна пара. Грин. III. 650. 2) Сильный, обильный, во множествѣ имѣющійся. Такий вальни́й сніг на дорозі, що й не пройдеш.