Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вальок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вальок
Берлін: Українське слово, 1924

Ва́льо́к, лька́, м. Комокъ мокрой глины, приготовленной для обмазки стѣнъ, также для складыванія стѣнъ глинобитныхъ построекъ, — въ послѣднемъ случаѣ глина перемѣшана съ соломой. Рудч. Ск. II. 28. Kolb. I. 55.