Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вандри

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вандри
Берлін: Українське слово, 1924

Ва́ндри, рів, м. мн. = Мандри. Желех. На вандри сі пустив. Фр. Пр. 135.