Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ванда

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
ванда
Берлін: Українське слово, 1924

Ванда́, ди́, ж. Родъ арапника, длинной плети. Окомани з батогами, саули з вандою. Грин. III. 634. См. Фанда и Хвайда́.