Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вартати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вартати
Берлін: Українське слово, 1924

Варта́ти, таю, єш, гл. Стоить. Звідуются го тоти, што може тот плуг варта́ти. Гн. I. 41. Він ва́ртат пінязі. Гн. I. 41.