Словарь української мови (1924)/вартий

by Борис Грінченко

◀ вартати

Словарь української мови Борис Грінченко В вартий

вартівник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Варт, ва́ртий, а, е. Стоющій; стоитъ. Не варт і річі. Ном. № 6551. Не варт і печеної цибулі. Ном. № 7605. Пусти його, не варт він того. Шевч. 319. Рублів з п'ять варт. Грин. II. 60.