Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вартник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вартник
Берлін: Українське слово, 1924

Ва́ртник, ка, м. = Вартівник. Прийшов на другу варту, — пустив го вартник. Гн. I. 193.