Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/варто

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
варто
Берлін: Українське слово, 1924

Ва́рто, нар., употребл. какъ безл. гл. Стоитъ. Не варто й турбуватись. Варто щось попоїсти. Грин. I. 120.