Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вартовий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вартовий
Берлін: Українське слово, 1924

Вартови́й, а́, е́. 1) Сторожевой, караульный. Парк теж оточала вартова сторожа. Стор. М. Пр. 73. 2) = Вартівник. ЗОЮР. I. 159. К. ЧР. 389.