Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/варудити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
варудити
Берлін: Українське слово, 1924

Вару́дити, джу, диш, гл. Томить. Коло серця варудить. См. Марудити.