Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/варунок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
варунок
Берлін: Українське слово, 1924

Вару́нок, нку, м. Боль живота, вѣтры. Мнж. 177. Я хоч що їм, то мені ніякого варунку нема, не так, як буває иншим. Константиногр. у.