Словарь української мови (1924)/варунок
Зовнішній вигляд
◀ варудити | Словарь української мови В варунок |
варцаба ▶ |
|
Вару́нок, нку, м. Боль живота, вѣтры. Мнж. 177. Я хоч що їм, то мені ніякого варунку нема, не так, як буває иншим. Константиногр. у.