Словарь української мови (1924)/вельбіб
| ◀ веліти | Словарь української мови В вельбіб |
вельбучитися ▶ |
|
Вельбі́б, бо́бу, м. Родъ крупныхъ бобовъ. Вх. Лем. 396.
| ◀ веліти | Словарь української мови Борис Грінченко В вельбіб |
вельбучитися ▶ |
|
Словарь української мови — В
вельбіб
Борис Грінченко
1924
Вельбі́б, бо́бу, м. Родъ крупныхъ бобовъ. Вх. Лем. 396.