Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вергти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вергти
Берлін: Українське слово, 1924

Ве́рг(ну)ти, ся. См. Вергати, ся.