Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вередун

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вередун
Берлін: Українське слово, 1924

Вереду́н, на́, м. = Вередій. Левч. 56. Ум. Вередуне́ць, вереду́нчик. Аф. 313.