Словарь української мови (1924)/верея
Зовнішній вигляд
◀ верещати | Словарь української мови В верея |
вержет ▶ |
|
Вере́я, ре́ї, ж. Ось, на которой ходитъ дверь; столбъ, на который навѣшены ворота. КС. 1882. IV. 171. Поставивши ворота з вереями. К. Іов. 85.