Словарь української мови (1924)/вершити
Зовнішній вигляд
◀ вершина | Словарь української мови В вершити |
вершитися ▶ |
|
Верши́ти, шу́, ши́ш, гл. Завершать, заканчивать. Вершіть у стозі, бо нема на возі. Ном. 2) Насыпать чего либо въ сосудъ выше краевъ.