Словарь української мови (1924)/виволанка

by Борис Грінченко

◀ вивозитися

Словарь української мови Борис Грінченко В виволанка

виволікати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Вивола́нка, ки, ж. 1) Избраніе. Повідають люде, же дієта буде, я на виволанку заспівам співанку. Гол. III. 257. 2) Ви́воланка. Изгнанница, выгнанная. Бранное слово у гуцуловъ. Шух. I. 34.