Словарь української мови (1924)/виволікати

by Борис Грінченко

◀ виволанка

Словарь української мови Борис Грінченко В виволікати

виворот ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Виволіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. ви́волокти, лочу, чеш, гл. Выволакивать, выволочь, вытаскивать, вытащить. Насилу вправилась із вовком, виволікати поможи! Алв. 86. Що написано пером, того не виволочеш волом. Ном. № 7383.