Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вивороть

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вивороть
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́вороть, ті, ж. Поваленное вѣтромъ дерево. Шух. I. 176.