Словарь української мови (1924)/виворочати

by Борис Грінченко

◀ вивороть

Словарь української мови Борис Грінченко В виворочати

вивчати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ви́ворочати, чаю, єш, гл. Исходить. Де вже він не виворочав, — як було почне казати покійник: бував і в Чорногорії, і в Чорноморії, і за Дунаєм. Борз. у.