Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вигризати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вигризати
Берлін: Українське слово, 1924

Вигриза́ти, за́ю, єш, сов. в. ви́гризти, зу, зеш, гл. 1) Выгрызать, выгрызть. 2) Изгрызть. Вигризла всі молоденькі дубки. Рудч. Ск. II. 178. 3) Постоянными придирками заставлять, заставить уйти. Хто ж, як не ви, і вигризли її з двору. Мир. Пов. II. 95.