Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/виднота

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
виднота
Берлін: Українське слово, 1924

Виднота́, ти́, ж. Свѣтъ, освѣщеніе; ясность. Нехай одчинені двері, — тепла найде в нашу хату. — А од вас видноти в мою, бо в мене темно. Пирят. у. На видноті́. На освѣщенномъ мѣстѣ. Ясної ночі ставляють на видноті, супроти зірок, дійницю з водою. Грин. II. 46.