Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/видобрити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
видобрити
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́добрити, рю, риш, гл. Удобрить. Землю гарно видобрили гноєм. Волч. у.