Словарь української мови (1924)/викочуватися

by Борис Грінченко

◀ викочувати

Словарь української мови Борис Грінченко В викочуватися

викошувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Вико́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. ви́котитися, кочуся, тишся, гл. Выкатываться, выкотиться. Сонечко викочується з-за гори. Драг. 25. У діда із очей аж дві сльози викотились. Стор. I. 121.