Словарь української мови (1924)/викошувати

by Борис Грінченко

◀ викочуватися

Словарь української мови Борис Грінченко В викошувати

викпити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Вико́шувати, шую, єш, сов. в. ви́косити, шу, сиш, гл. 1) Скашивать, скосить, выкосить. Четвертину проса викосить. Рудч. Ск. I. 89. 2) Находить, найти, кося. Пішов на поле косить пшениці і викосив птичку таку гарну. Рудч. Ск. I. 163.