Словарь української мови (1924)/викушувати
Зовнішній вигляд
◀ викусити | Словарь української мови В викушувати |
вила ▶ |
|
Вику́шувати, шую, єш, сов. в. ви́кусити, шу, сиш, гл. Выкусывать, выкусить. Бодай тобі здох той півень, — викусив око. Рудч. Ск. I. 38.