Словарь української мови (1924)/вилітання

by Борис Грінченко

◀ виліт

Словарь української мови Борис Грінченко В вилітання

вилітати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Виліта́ння, ня, с. 1) Вылетъ, вылетаніе. 2) Отлетъ. Ум. Виліта́ннячко. Зозуленько, моя матінко! Та до Петра тобі та куваннячко, після Петра тобі вилітаннячко. Мил. 93.