Словарь української мови (1924)/виноватниця
| ◀ виноватити | Словарь української мови В виноватниця |
виновацтво ▶ |
|
Винова́тниця, ці, ж. 1) Виновница. Жадної іскорки жалю ні у кого не було до безщасної виноватниці. О. 1862. II. 57. 2) Должница.
| ◀ виноватити | Словарь української мови Борис Грінченко В виноватниця |
виновацтво ▶ |
|
Словарь української мови — В
виноватниця
Борис Грінченко
1924
Винова́тниця, ці, ж. 1) Виновница. Жадної іскорки жалю ні у кого не було до безщасної виноватниці. О. 1862. II. 57. 2) Должница.