Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/виноватниця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
виноватниця
Берлін: Українське слово, 1924

Винова́тниця, ці, ж. 1) Виновница. Жадної іскорки жалю ні у кого не було до безщасної виноватниці. О. 1862. II. 57. 2) Должница.