Словарь української мови (1924)/виноватити
| ◀ виноватий | Словарь української мови В виноватити |
виноватниця ▶ |
|
Винова́тити, чу, тиш, гл. = Винува́ти. Винуватили його архиреї. Єв. Мр. XIV. 3. Ми не виноваті, — тих виноватьте. Грин. III. 447.
| ◀ виноватий | Словарь української мови Борис Грінченко В виноватити |
виноватниця ▶ |
|
Словарь української мови — В
виноватити
Борис Грінченко
1924
Винова́тити, чу, тиш, гл. = Винува́ти. Винуватили його архиреї. Єв. Мр. XIV. 3. Ми не виноваті, — тих виноватьте. Грин. III. 447.