Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/виноватити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
виноватити
Берлін: Українське слово, 1924

Винова́тити, чу, тиш, гл. = Винува́ти. Винуватили його архиреї. Єв. Мр. XIV. 3. Ми не виноваті, — тих виноватьте. Грин. III. 447.