Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/виплоджувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
виплоджувати
Берлін: Українське слово, 1924

Випло́джувати, джую, єш, сов. в. ви́плодити, джу, диш, гл. Плодить, выводить, вывести; рожать, родить, породить. Та нігде вийти, та нігде сісти, та гніздо звити, а малих діток виплодити. Грин. III. 695.