Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/виплітувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
виплітувати
Берлін: Українське слово, 1924

Виплі́тувати, тую, єш, гл. = Виплітати. Вона виплітувала скатерть на стіл. Левиц. I. 139.