Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/випозивати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
випозивати
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́позивати, ваю, єш, гл. Получить по приговору суда. Він судився, та нічого з його не випозивав. Зміев. у. Тілки два карбованці й випозивав за бика. Канев. у.