Словарь української мови (1924)/випозичити

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ випозивати Словарь української мови
Борис Грінченко
В
випозичити 		випозіхатися ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́позичити, чу, чиш, гл. 1) Исчерпать, занимая. 2) Раздать въ займы.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/випозичити&oldid=576475