Словарь української мови (1924)/випозичити
| ◀ випозивати | Словарь української мови В випозичити |
випозіхатися ▶ |
|
Ви́позичити, чу, чиш, гл. 1) Исчерпать, занимая. 2) Раздать въ займы.
| ◀ випозивати | Словарь української мови Борис Грінченко В випозичити |
випозіхатися ▶ |
|
Словарь української мови — В
випозичити
Борис Грінченко
1924
Ви́позичити, чу, чиш, гл. 1) Исчерпать, занимая. 2) Раздать въ займы.