Словарь української мови (1924)/виправдати
Зовнішній вигляд
◀ виправа | Словарь української мови В виправдати |
виправдатися ▶ |
|
Випра́вдувати, дую, єш, сов. в. ви́правдати, даю, єш и ви́правдити, джу, диш, гл. Оправдывать, оправдать. Вх. Лем. 398.