Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/виправдити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
виправдити
Берлін: Українське слово, 1924

Випра́вдувати, дую, єш, сов. в. ви́правдати, даю, єш и ви́правдити, джу, диш, гл. Оправдывать, оправдать. Вх. Лем. 398.