Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/випіратися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
випіратися
Берлін: Українське слово, 1924

Випіра́тися, ра́юся, єшся, сов. в. ви́пертися, пруся, прешся, гл. Выпираться, выпереться, выдаваться, выдаться, выставиться, выходить, выйти, вылѣзть. Як посадили їх у рештанську, — вони випіралися з неї сами й вікно видрали. Новомоск. у. Чи воно́ вже ви́перлося з півдня? Перешло ли уже за полдень? Харьк. г.